Літературне читання

 Тема. Життя і творчість Павла Тичини. Павло Тичина «Де не глянь — колоски...» (Уривок із вірша «Де тополя росте»), «Хор лісових дзвіночків», «Сонце і дим».

Мета.

           - формування предметних компетентностей: ознайомити школярів із життєвим та творчим шляхом Павла Тичини, удосконалювати навички правильного і виразного читання, розвивати образне мислення, зв'язне мовлення.

         - формування ключових компетентностей :

         уміння вчитися: формувати вміння висловлювати рефлексивні та оцінні судження, моделювати і прогнозувати в межах певного завдання;

         комунікативної: навчати співпрацювати в парі, групі, колективі;

         громадянської: формувати здатність екологічно мислити; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організація класу. Створення емоційного фону.

                          Любі діти, у наш клас

                          Завітали люди щирі.

                          Привітайте в добрий час

                          Гостей посмішкою й миром.

-         Ах, скільки радості,

-         Коли  ти любиш землю,

-         Коли гармонії шукаєш у житті.

Павло Тичина

ІІ. Рефлексія навчальної діяльності

-         Скажіть, чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? 

-         Як ми повинні працювати, щоб наші очікування здійснились?

-         Вправа «Усмішка»

Учні беруться за руки в парах. Перший учень повертається до свого сусіда й усміхається йому.

З гарним і веселим настроєм розпочинаємо наш урок.

ІІІ. Артикуляційна гімнастика

 «Гойдалки».

Посміхнутися; відкрити рот; кінчик язика за верхні зуби; кінчик язика за нижні зуби.

 «Годинник».

Посміхнутися; відкрити рот; кінчик язика (як годинникову стрілку) переводити з одного куточка рота в інший.

ІV. Розвиток фонематичного сприймання і оперативної пам’яті.

1. Гра «Впіймай на гачок»

Учитель називає однакові слова, а серед них таке, що відрізняється лише одним звуком. Діти повинні назвати це слово.

Ріс – ріс - ріс – ліс

Миска – миска – миска, лиска.

Гора – гора – нора – гора.

2. Гра «Я тобі – ти мені». Я називаю вам склад, а ви перебудуйте його так, щоб приголосний став з твердого м’яким чи навпаки.

Наприклад: ло – льо,  

то – тьо,  та – тя,  ті – ти

4)    Гра «Додай слово».

– послухайте ланцюжок слів. Повторіть їх, додавши якесь своє слово, що продовжило б ряд.

Дмитрик, Сашко, Федько…

Оленка, Катруся, Оксанка…

Мама, матінка, мати… мамуся, матуся

Синій, червоний, білий…

5)    Розчитування

Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.            

                                      

                                       бець

Хліб                               ороб

                                        бчик            

                                        бний

                                                 бина

                                        бниця

V. Перевірка дом. завд.

- Що трапилось, коли минуло тепле літо?

- Що побачив горобчик?

- Який клопіт був у горобця весною?

- Яка головна думка твору?

VІ. Мотивація навчальної діяльності

-         Діти, як ви ставитеся до природи? Які асоціації викликає у вас слово «природа»?

-         Вправа «Створення асоціативного куща»

Учні на дошці пишуть свої поняття.

Щоб успіхи чудові мати, треба гарно всім читати.

-         Діти, а тепер відгадайте загадку.

Із зернятка у ріллі
виріс з чорної землі.
Росами вмивався,
сили набирався. (Колосок)

VІІ. Оголошення теми і мети уроку.

VІІІ. Опрацювання нового матеріалу

1. Відео про П. Тичину

2. Опрацювання вірша Павла Тичини «Де не глянь — колоски»

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Який настрій викликав у вас вірш?

— Які картини ви уявляли, слухаючи його?

3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання вірша.

Учні в парі читають вірш. Визначають, з якою інтонацією, силою голосу слід читати вірш. Виділяють слова, які необхідно виділити інтонацією при читанні.

4) Виразне читання вірша учнями.

5) Аналіз змісту вірша.

- З якою інтонацією слід читати перше речення?

- Які почуття в ньому передає поет?

- Чому поет говорить про колоски, що вони всі в злоті-сріблі?

- З чим П. Тичина порівнює ліски?

6) Гра «Добери риму».

Землі — ... (сріблі).

Блись-блись — ... (простяглись).

Фізкультхвилинка

7. Повідомлення

- Видатний поет Павло Григорович Тичина тонко відчував і любив природу. Він міг почути, як шепоче вітерець, співають ніжну пісеньку лісові дзвіночки.

 - Сьогодні на уроці ми познайомимось із віршем П. Тичини «Хор лісових дзвіночків».

- Відгадайте загадку.

Хто з вас, діти, нас не знає?

Ми у лісі проживаєм, дзвоном сонце зустрічаєм,

Маєм гарні сині очки, називаємось … (дзвіночки)

8.  Робота в групах

Вправа «Усне малювання»

Кожна група отримує завдання: описати дзвіночки в різних стилях.

1 група – у художньому;

2 група – у науковому;

3 група – у публіцистичному.

Діти отримують картки, на яких написані ключові слова, за допомогою яких вони зможуть описати квітку.

Картка №1. Синьоокі лісові дзвіночки; співають прекрасну й радісну пісню весни; тендітне високе стебло; тягнуться до  сонця; невеликі квітки; дарують радість людям.

Картка №2. Рід трав’янистих рослин; сімейство дзвоникові; тонкі й сильно гіллясті стебла; квітки широкі, дзвіночкоподібні; іноді білі, а частіше яскраво-сині, фіолетові.

Картка №3. Квіти, які починають цвісти влітку; мають форму дзвіночків; синього кольору; виведено сотні різновидів цієї квітки; зустрічаються на луках, у лісах, у дібровах.

Прослуховування вірша П. Тичини «Хор лісових дзвіночків»

9. Бесіда з учнями.

 - Чи є у вірші опис квіток?

 - Які асоціації викликає  у вас повтор у кінці першої строфи: «День! День!»?

- Про що ж співають ці ніжні квіти?

- А з чим  асоціюються у вас повтори: «Тінь! Тінь!»?

- Чим вірш П. Тичини «Хор лісових дзвіночків» схожий на пісню?

- Які почуття, настрій викликає вірш у читачів?

10. Висновок учителя.

 - Кожний рядок поезії передає велику любов поета до природи, його захоплення нею. Дзвіночки, ніби люди, закохані у велич і розмаїття природи, виявляють радість, любов, доброту, щедрість, привітність.

Пояснення вчителя.

 - Повторення слів «день, день», «тінь, тінь», а також звуків «с», «дз», «д», «т» створюють враження дзеленчання дзвіночка.

11. Творче завдання «Проба пера»

-         Діти, а зараз я пропоную вам створити казковий квітник із ваших самостійно складених малюнків.

(Діти напередодні уроку отримали завдання намалювати малюнок квітки).

А може хто склав вірші про квіти?

12. Опрацювання вірша «Сонце і дим»

1) Слухання вірша.

- Від чийого імені ведеться розповідь? Від імені автора

2) Словникова робота.

3) Повторне читання учнями мовчки.

4) Аналіз вірша і вибіркове читання.

- Яким видалося місто поету?

- А яким дим? Прочитайте.

- Прочитайте опис саду.

- Які кольори створюють незвичайність побаченого?

Гра «Дочитай речення»

ІХ. Підсумок уроку

        «Мікрофон»

-         Я переконався, що П. Тичина …

-         Мені сподобався вірш «Хор лісових дзвіночків», тому що…

-         На сьогоднішньому уроці мені сподобалося…

-         а не сподобалося...

- Про кого говорили на уроці?

- Які твори читали на уроці?

Х. Домашнє завдання.

Виразно читати вірші Павла Тичини. Уміти  розказати  основні  події  з  життя  поета.

Джерело: https://vseosvita.ua/library/urok-literaturnogo-citanna-4-klas-zitta-i-tvorcist-pavla-ticini-pavlo-ticina-de-ne-glan-koloski-urivok-iz-virsa-de-topola-roste-hor-lisovih-dzvinockiv-114074.html